Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці. Кн. 1-3

Купить бумажную книгу и читать

Купить бумажную книгу

По кнопке выше можно купить бумажные варианты этой книги и похожих книг на сайте интернет-магазина "Читай Город".

Using the button above you can buy paper versions of this book and similar books on the website of the "Labyrinth" online store.

Реклама. ООО «Новый Книжный Центр», ИНН: 7710422909, erid: MvGzQC98w3Z1gMq1kx5ACoy5.

Автор:

Название: Сучасна драматургія в теорії та театральній практиці. Кн. 1-3

Издательство: Львів: ЛНУ ім. І. Франка

Год: 2003-4

Формат: djvu (3 файла в архиве)

Размер: 24.33 MB

Язык: украинский

Скан/обработка: ludens / balik2

Для сайта:

Книга перша розпочинається з історії бунту натуралістів у Франції проти стилістики традиційного театру. Коли реалізм перетворюється на загальноєвропейський рух, увага з паризької сцени переміщується на Майнінгенську трупу та творчість Ібсена як режисера й драматурга в Осло, а також Чехова в Москві. Шоу в Лондоні, Сінга в Дубліні. Автор розглядає творчість таких постановників як Антуан, Брам, Немирович-Данченко та Станіславський. Висвітлено початки Ірландського драматичного руху, а також творчість провідних режисерів та критиків, які працювали в стилістиці реалістичного театру в США після Беласко. Прослідковано тяглість традиції в роботах Вільямса й Міллера у США та Осборна й Бонда в Англії.

В основу другої книги покладено аналіз теорії Вагнера й Ніцше, що їх поширили Апіа та Крейд і які вплинули на пізніші п’єси Ібсена, Метерлінка, режисуру Люнє-По. Жаррі фігурує як предтеча сюрреалізму. Символістичні елементи виявлено також у п’єсах Клоделя, Жіроду, Йєтса, Еліота, Лорки та Піранделло. Театр жорстокості Арто по трактовано у зв’язку з творчістю Пітера Брука. Театр абсурду розглянуто на підставі діяльності Сартра, Бекета, Пінтера та Іонеско. Новітній авангардний театр в Америці та Британії також посідає символістичні елементи.

У третій книзі розглянуто творчість Бюхнера який був провісником експресіонізму. За ним прийшли Ведекінд та Стріндберг. Далі простежено розвиток цієї стилістики від Кайзера та Толлера до О’Ніла, Вайлдера й пізнього О’Кейсі. Серед провідних постановників розглянуто творчість Райнгардта і Мейєрхольда. Епічний театр автор вивчає від Піскатора й Брехта до Дюрренматта і Вайса, а також Ардена та Бонда. Відзначено його розквіт у новітніх паростках документального театру.

Дата создания страницы: