Як ми говоримо

Купить бумажную книгу и читать

Название: Як ми говоримо / Как мы говорим

Автор: Антоненко-Давидович Б.Д.

Издательство: Радянський письменник

Год: 1970

Формат: pdf

Язык: українська / украинский

Cтраниц: 182

Размер: 1 МБ

Для сайта:

Мова—така ж давня, як i свiдомiсть, писав Карл Маркс, пiдкреслюючи цим органiчну єднiсть свiдомостi людини й її мови. Вона, як i „безпосередня дiйснiсть думки", як висловився Маркс, є воднораз i великим засобом спiлкування людей, бо „виступає в цiй функцiї для кожної людини тiльки тому, що iснує для iнших". Подiбно до того, як мова кожної людини має iндивiдуальнi риси—з багатою чи бiдною лексикою, з уподобаними словами й зворотами, з простою чи складною будовою речення, так i мова цiлого народу має свої виразнi, тiльки їй притаманнi властивостi, що позначаються не лише певними правилами сполучення звукiв у слова й слiв у речення, а вбирають у себе низку понять. Людина може володiти кiлькома мовами, залежно вiд її здiбностей, нахилiв i прагнень, але найкраще, найдосконалiше людина має володiти, звичайно, рiдною мовою. I це не тiльки тому, що цiєю мовою, засвоївши її змалку, вона користується повсякденно, а й тому, що рiдна мова—це невiд’ємна частка Батькiвщини, голос свого народу й чарiвний iнструмент, на звуки якого вiдгукуються найтоншi й найнiжнiшi струни людської душi. З рiдною мовою мають-бо зв’язок найдорожчi спогади про перше слово, почуте в колисцi з материних уст, затишок батькiвської хати, веселий гомiн дитячого товариства й тихий шелест листя старої верби, пiд якою вперше зустрiвся юнак iз коханою дiвчиною...

„Мова народу,—писав вiдомий росiйський педагог-демократ К. Ушинський у статтi „родное слово",—є найкращий, що нiколи не в’яне й вiчно розвиваєтьcя, цвiт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами iсторїї. У мовi одухотворюється ввесь народ i вся його батькiвщина; в нiй перетворюється силою народного духу на думку, на картину й звук небо вiтчизни, її фiзичнi явища, її клiмат, її поля, гори й долини, її лiси й рiчки, її бурi й грози—ввесь той глибокий, сповнений думки й почуття голос рiдної природи, який промовляє так гучно в любовi людини до її iнодi суворої батькiвщини, який висловлюється так яскраво в рiднiй пiснi, в рiдних мелодiях, у вустах народних поетiв". Є мови бiльш й менш розвиненi, є мови, що своїм чарiвним звучанням здобули свiтову славу, та наймилiша й найдорожча для людини—її рiдна мова. Як просто й разом iз тим зворушливо писав про це Тарас Шевченко:

Ну, що б, здавалося, слова...

Язык-такая же древняя, как i сознание, писал Карл Маркс, подчеркивая этим органических единство сознания человека и его языка. Она, как i "непосредственная действительность мысли", как выразился Маркс, является одновременно i великим средством общения людей, ибо "выступает в данной функции для каждого человека только потому, что существует для других". Подобно тому, как язык каждого человека имеет индивидуальные черты-с богатой или бедной лексикой, с облюбованными словами и оборотами, с простой или сложной строением предложения, так i язык целого народа имеет свои выразительные, только ей присущие свойства, обозначаемые не только определенными правилами сочетания звуков в слова и слов в предложения, а вбирают в себя ряд понятий. Человек может владеть несколькими языками, в зависимости от ее способностей, нахилiв i стремлений, но лучше, найдосконалiших человек должна владеть, конечно, на родном языке. I это не только потому, что этом языке, усвоив ее детства, она пользуется повседневно, но и потому, что родной язык это неотъемлемая часть Родины, голос своего народа и волшебный инструмент, на звуки которого откликаются тончайшие и найнiжнiшi струны человеческой души . С родным языком имеют ибо связь самые дорогие воспоминания о первом слово, услышанное в колыбели с маминых уст, уют родительского дома, веселый гомон детского общества и тихий шелест листьев старой ивы, под которой впервые встретился юноша с любимой девушкой ...